Обслуговування підйомно-транспортного обладнання включає регулярні профілактичні та поточні роботи, а також оперативне усунення можливих несправностей. Ось основні аспекти обслуговування:
Планове технічне обслуговування: регулярні перевірки стану обладнання, заміну витратних матеріалів, регулювання та мастило механізмів. Проводиться відповідно до рекомендацій виробника та залежить від інтенсивності використання обладнання.
Діагностика та ремонт: у разі виникнення несправностей або збоїв необхідно оперативно проводити діагностику та ремонт. Це може бути пов’язано як з механічними, так і електричними, гідравлічними або пневматичними компонентами.
Перевірка безпеки: регулярно перевірте безпеку обладнання. Це включає перевірку працездатності аварійного гальма, механізму зупинки та інших систем безпеки.
Навчання персоналу: персонал, який працює з підйомно-транспортним обладнанням, має бути навчений процедурам безпеки, правильної експлуатації та регулярного обслуговування.
Система моніторингу та керування: використовуйте сучасні системи моніторингу та керування, які можуть автоматично відстежувати стан обладнання, а також попереджати про несправності.
Дотримання нормативів та стандартів: важливо дотримуватись усіх нормативів та стандартів безпеки, що стосуються експлуатації та обслуговування підйомно-транспортного обладнання по ДСТУ EN 14658:2018.
Оновлення та модернізація: іноді обладнання потрібно оновлювати або модернізувати, щоб покращити його характеристики та забезпечити безпеку та ефективність його використання.
Запасні частини та витратні матеріали: Важливо мати запасні частини та витратні матеріали для швидкого усунення несправностей та ремонту обладнання.
Документація: важливо вести документацію про всі проведені роботи з обслуговування та ремонту обладнання.
Експлуатація підйомно-транспортного обладнання
Ефективне використання підйомно-транспортного обладнання передбачає дотримання правил його експлуатації, високоякісно і своєчасно виконувані технічне обслуговування і ремонт. У широкому розумінні експлуатація обладнання — це не лише виконання робіт з його безпосереднім використанням, а й комплекс різноманітних заходів, здійснюваних для підтримки тривалої працездатності і надійності обладнання, здобуття необхідної ефективності від його застосування.
Власне експлуатація — це сукупність цілеспрямованих прийомів і способів технічного характеру, пов’язаних з безпосереднім використанням обладнання за призначенням. Тривалість і безвідмовність роботи обладнання залежать від дотримання правил його експлуатації і технічного
використання, викладених в експлуатаційно-технічній документації (настанови, інструкції, паспорти).
За організацію експлуатації і технічного обслуговування обладнання відповідають спеціалісти ремонтно-монтажних комбінатів і адміністрація підприємства. Всі вантажопідйомні машини і вантажозатискні пристосування мають бути оглянуті і випробувані. Необхідно мати дозвіл на запуск їх у роботу, який видається органами Держтехнагляду (на обладнання, що реєструється в цій інспекції”) або особою, яка здійснює в даній організації нагляд за обладнанням, що не підлягає реєстрації в органах Держтехнагляду. Підставою для видачі дозволу є документація заводу-виготовника і результати технічного огляду. Вантажопідйомні машини, а також знімні антажозатискні пристосування, що не реєструються в органах Держтехнагляду, мають індивідуальний номер, під яким вони записуються в журнал обліку кооперативної організації або підприємства. Вантажопідйомні машини, якими постійно користуються, мають періодично оглядатися — не рідше, ніж один раз на рік спеціальним працівником з нагляду. Результати технічного огляду записуються в паспорт машини з позначенням терміну наступного огляду. На вантажопідйомних машинах забороняється працювати: неатестованим особам; у випадках, якщо не призначені особи, відповідальні за справний стан і безпечне проведення робіт; Реєстрації підлягають усі підйомні пристрої з електричним приводом вантажопідйомністю 150 кг і вище (крани усіх типів, тельфери, електричні ліфти, підйомники, лебідки). Реєстрації не підлягають ручні підйомні механізми, автонавантажувачі і штабелеукладачі, а також електричні підйомні пристрої вантажопідйомністю менше ніж 150 кг. закінченні терміну технічного огляду; до усунення порушень, вказаних у приписах
органів нагляду; за відсутності захисного заземлення. Перед початком роботи вантажопідйомних кранів потрібно провести контрольні рухи механізмів і гальм. Підйом і спуск вантажів краном здійснюється за встановленими сигналами. Вантаж має переноситися без ривків, забороняється переносити вантаж над службовими приміщеннями та перебувати під піднятим вантажем. Шахти ліфтів повинні мати огорожу з усіх боків і на усій висоті. Для попередження можливості відкривання дверей шахт і ліфтів при русі обладнують блокувальні контакти. Керування вантажними ліфтами має бути зовнішнім. При використанні для транспортування вантажів самохідних візків, електрокарів, штабелеукладачів слід забезпечити їх звуковою сигналізацією, надійними гальмами, справність яких перевіряється перед початком робіт. Швидкість руху самохідних механізмів усередині складських приміщень не може перевищувати 6 км/год при русі по головних проходах і 3 км/год — при русі по допоміжних. Перед початком роботи на пересувних конвеєрах і транспортерах перевіряється правильність їх установки і стійкість. Установлюють їх так, щоби було передбачено проходи вздовж транспортера завширшки не менше ніж їм.Під час роботи транспортера стрічка або пластинчастий настил мають завантажуватись рівномірно, вага одного місця, а також вага вантажу, що становлений на транспортері, має не перевищувати допустимих показників. Не можна виправляти на ходу нестійко встановлений вантаж, а також вантаж, що застряг. Вимикати електродвигун можна лише після того, як вантаж, що переміщується, повністю зійде зі стрічки. Перед роботою блоків, лебідок,
тельферів механізми уважно оглядають. Прикріплювати стропи до вантажу слід дуже акуратно. Перебувати під вантажем у момент його підйому категорично забороняється. До експлуатації вантажопідйомних машин допускаються особи від 18 років, навчені за програмами, затвердженими
органами профтехосвіти, й атестовані кваліфікаційною комісією.